Завдання дисципліни – отримання навичок з розрахунку та проектування автоматизованих систем керування електроприводів.
Вивчення дисципліни «Автоматизовані електромеханічні системи будівельних машин і механізмів» сприяє формуванню у здобувачів наступних компетентностей.
Програма навчальної дисципліни « Основи цифрового керування в електромеханічних системах» складена відповідно до освітньо-професійної програми підготовки магістрів напряму (спеціальності) 7(8).05070204 – «Електромеханічні системи автоматизації та електропривод».
Цикл, до якого належить навчальна дисципліна: за вибором ВНЗ варіативної частини програми.
Предмет навчальної дисципліни: Дисципліна забезпечує навчання студентів в галузі сучасних цифрових систем автоматичного управління (ЦСУ).
Мета дисципліни полягає у забезпеченні теоретичної та практичної підготовки здобувачів в обсязі, необхідному для того, щоб майбутні спеціалісти могли обрати необхідні механізми з сучасними електроприводами, а також орієнтувались в енергозабезпеченні і кваліфіковано застосовували електромеханічні апарати.
Завдання дисципліни – формування знань електротехнічних законів, методів аналізу електричних кіл, принципів електропостачання, конструкцій електричних машин, механічних і робочих характеристик електроприводів, набуття практичних навичок підключення електричних машин та апаратів, проведення експериментальних досліджень електричних машин, керування ними і контролю за їх роботою.
Вивчення дисципліни «Електротехніка та електропостачання сприяє у набутті здобувачами наступних компетентностей.
Мета дисципліни полягає у забезпеченні теоретичної та практичної підготовки студентів в обсязі, необхідному для того, щоб майбутні спеціалісти могли обрати необхідні механізми з сучасними електроприводами, а також орієнтувались в енергозабезпеченні і кваліфіковано застосовували електромеханічні апарати.
Завдання дисципліни – формування у студента знань електротехнічних законів, методів аналізу електричних кіл, принципів електропостачання, конструкцій електричних машин, механічних і робочих характеристик електроприводів, набуття практичних навичок підключення електричних машин та апаратів, проведення експериментальних досліджень електричних машин, керування ними і контролю за їх роботою.
Мета дисципліни полягає у забезпеченні теоретичної та практичної підготовки здобувачів в обсязі, необхідному для того, щоб майбутні спеціалісти могли обрати необхідні механізми з сучасними електроприводами, а також орієнтувались в енергозабезпеченні і кваліфіковано застосовували електромеханічні апарати.
Завдання дисципліни – формування у студента знань електротехнічних законів, методів аналізу електричних кіл, принципів електропостачання, конструкцій електричних машин, механічних і робочих характеристик електроприводів; набуття практичних навичок підключення електричних машин та апаратів, проведення експериментальних досліджень електричних машин, керування ними і контролю за їх роботою.
Завдання дисципліни – отримання навичок з проектування автоматизованих електромеханічних систем.
Завдання дисципліни – отримання навичок з проектування систем керування електромеханічних систем.
Вивчення дисципліни «Електромеханічні системи автоматизації загальнопромислових механізмів» сприяє формуванню у здобувачів наступних компетентностей.
Мета дисципліни полягає у забезпеченні теоретичної та практичної підготовки студентів в обсязі, необхідному для того, щоб майбутні спеціалісти могли обрати необхідні механізми з сучасними електроприводами, а також орієнтувались в енергозабезпеченні і кваліфіковано застосовували електромеханічні апарати.
Завдання дисципліни – формування у студента знань електротехнічних законів, методів аналізу електричних кіл, принципів електропостачання, конструкцій електричних машин, механічних і робочих характеристик електроприводів, набуття практичних навичок підключення електричних машин та апаратів, проведення експериментальних досліджень електричних машин, керування ними і контролю за їх роботою.
Мета дисципліни полягає у забезпеченні теоретичної та практичної підготовки студентів в обсязі, необхідному для того, щоб майбутні спеціалісти могли обрати необхідні механізми з сучасними електроприводами, а також орієнтувались в енергозабезпеченні і кваліфіковано застосовували електромеханічні апарати.
Завдання дисципліни – формування у студента знань електротехнічних законів, методів аналізу електричних кіл, принципів електропостачання, конструкцій електричних машин, механічних і робочих характеристик електроприводів, набуття практичних навичок підключення електричних машин та апаратів, проведення експериментальних досліджень електричних машин, керування ними і контролю за їх роботою.
Мета дисципліни полягає у забезпеченні теоретичної та практичної підготовки студентів в обсязі, необхідному для того, щоб майбутні спеціалісти могли обрати необхідні механізми з сучасними електроприводами, а також орієнтувались в енергозабезпеченні і кваліфіковано застосовували електромеханічні апарати.
Завдання дисципліни – формування у студента знань електротехнічних законів, методів аналізу електричних кіл, принципів електропостачання, конструкцій електричних машин, механічних і робочих характеристик електроприводів, набуття практичних навичок підключення електричних машин та апаратів, проведення експериментальних досліджень електричних машин, керування ними і контролю за їх роботою.
Мета дисципліни полягає у наданні і отриманні студентами на сучасному науково-технічному та технічно-економічному рівні знань та формування теоретичних і практичних на-виків з експлуатації пристроїв і систем електроживлення захищених інформаційно-комунікаційних систем.
Завдання дисципліни – отримання практичних навиків з вибору та експлуатації при-строїв електроживлення.
При спорудженні сучасного будинку на його інженерне обладнання витрачається до 40% загальної вартості будівництва. Експлуатація інженерного обладнання будинків вимагає кваліфікованого обслуговуючого персоналу й у загальних річних експлуатаційних витратах становить більше 50%. Для підвищення якості експлуатації інженерного обладнання і зменшення необхідного обслуговуючого персоналу застосовують дистанційний й автоматичний контроль і керування роботою основних видів обладнання за допомогою диспетчерських пунктів, що поєднують групу (комплекс) будівель і споруд в складі мікрорайону.
Інженерне обладнання населених місць включає спорудження, комунікації й інших пристроїв, що забезпечують роботу інженерного обладнання житлових будинків, суспільних споруджень, комунальних і промислових підприємств. Витрати на інженерне обладнання у містах становлять приблизно 25-30% від загальної вартості житлового й культурно-побутового будівництва. У комплекс інженерного обладнання сучасного міста входять: станції по обробці й подачі води, очисні водопровідні й каналізаційні станції; електричні станції (у тому числі ТЕЦ), електричні й трансформаторні підстанції, котельні для теплопостачання, сміття переробні підприємства, що переробляють і спалюють сміття, газо-регулювальні станції й газобалонні установки; холодильні станції, що забезпечують холодом установки кондиціонування повітря в будинках й інші потреби; радіо- і телефонні станції, а також численні комунікації, що проводять тепло, газ, холодну й гарячу воду, стічні води, електроенергію. Всі ці комунікації, як правило, прокладаються під землею, причому застосовуються роздільні й спільні (колекторні) прокладки. В останньому випадку в одному підземному тунелі (колекторі) встановлюються, наприклад, теплопроводи, водопровідні труби, електричні силові й слабкострумові кабелі. Колектори звичайно робляться прохідними для зручності огляду й ремонту комунікацій. Сполучена прокладка інженерних комунікацій створює особливо сприятливі умови для комплексної експлуатації інженерного обладнання.
До інженерного обладнання населених місць (міст) нерідко відносять також інженерні спорудження різних видів транспорту (швидкісні міські дороги, шляхопроводи, тунелі, підземні переходи, транспортні перетинання в різних рівнях і т.п.).