Тема 1. Електричні кола постійного струму
Тема 2. Електричні кола постійного струму
1. Електричний струм. Сила струму.
2. Електрорушійна сила і її джерела.
3. Електричний опір. Резистор. Закон Ома для ділянки
кола.
4. Електричне коло і його елементи. Закон Ома для замкненого кола.
5. Режими роботи джерел ЕРС.
6. Робота й потужність струму.
7. Теплова дія струму.
8. Схеми електричних кіл.
9. Закони Кірхгофа. З'єднання резисторів.
10. Робота джерела в режимі генератора й споживача.
11. Застосування законів Кірхгофа для розрахунку електричних кіл.
8. . Схеми електричних кіл
8. Схеми електричних кіл
Графічне зображення електричного кола, що містить умовні
позначки
елементів й показує з'єднання між ними, називається схемою електричного
кола.
Найбільш загальні відомості про електротехнічний пристрій
містить
структурна схема, на якій
показані основні функціональні частини приладу, їх призначення й взаємозв'язки.
Судити про особливості функціональних частин і деталей, з
яких вони
полягають, процесах, що протікають в окремих частинах і
пристрої в цілому, за структурною схемою неможливо. Для цього призначені принципові
електричні схеми, на яких
показані всі елементи пристрою й усі зв'язки між
ними. Поруч із умовними графічними позначеннями (УГП)
деталей вказуються їхні позиційні позначення, що полягають із однієї або двох
букв латинського алфавіту, привласнених даному виду елементів, і цифр, що
позначають номера однотипних елементів на схемі.
Мал. 1. Схеми приймача прямого підсилення: а) структурна; б) принципова
Функціональні схеми займають
проміжне положення між принциповими
й структурними й сполучають у собі характерні риси обох,
вони досить
докладні для вивчення процесів, що відбуваються, але не
містять надлишкової інформації.
При виготовленні, настроюванні й ремонті пристрою, крім
перерахованих, користуються також схемами електричних з'єднань (на яких
указують маркування виводів елементів і номера сполучних проводів),
і
електромонтажними кресленнями, на
яких зображують не тільки елементи в масштабі у вигляді контурних обрисів, на тих місцях, де
вони розташовані в
самому пристрої, але й приводять усі необхідні дані для
виробництва монтажу.
Частина електричного кола, що містить виділену сукупність
її елементів,
називається ділянкою електричного
кола.
Розглядаючи схеми різних електричних кіл, можна виділити
в них
характерні ділянки:
• гілка – ділянка кола,
уздовж якої проходить той самий струм. Гілка
складається з одного або декількох послідовно з'єднаних
компонентів;
• вузол – місце з'єднання
трьох і більше гілок;
• контур – замкнений шлях,
що проходить по декількох гілках так, що
жодна гілка й жоден вузол не зустрічаються більш одного
разу.
З'єднання ділянок електричного кола, за допомогою якого
утворюється
електричне коло, називається електричним
з'єднанням. Електричні з'єднання на схемах зображують суцільними
лініями, а вузли – зачерненими кружечками.