2. . Електрорушійна сила і її джерела

2. Електрорушійна сила і її джерела

Для протікання по провідникові постійного струму на кінцях провідника
необхідно постійно підтримувати різницю потенціалів (напругу). Її створюють так звані джерела електрорушійної сили, що одержують електричну енергію з інших видів енергії.
У ланцюгах постійного струму як джерела електричної енергії
застосовуються: електромеханічні генератори, електрохімічні джерела
(гальванічні елементи, акумулятори), фотоелементи й ін. (мал. 4). При
перетворенні будь-якого виду енергії в електричну в джерелі відбувається
поділ позитивного й негативного зарядів і утворюється електрорушійна сила (ЕРС).
Електрорушійна сила (ЕРС) є причиною, що викликає рух електричних зарядів, і визначає здатність сторонніх (неелектричних) або
електромагнітних сил викликати електричний струм.

Згідно із законом збереження енергії, кількість електричної енергії WИ ,
отриманої в джерелі, дорівнює роботі сторонніх або електромагнітних сил,
виконаної в процесі поділу заряду:


Відношення цієї роботи до величини розділеного заряду виражає величину
ЕРС:


де Ε - ЕРС. Як і напруга, ЕРС виміряється у вольтах (В). Таким чином, ЕРС 1 В з’являється, якщо для розділу 1 Кл електричного заряду виконана робота 1 Дж.
Враховуючи (1), (2) і (3), одержимо вираз енергії джерела:

Wи=A= ЕQ=ЕIt.            (4)

Електрична енергія, одержувана в джерелі в одиницю часу, називається

потужністю джерела:


тут WИ - енергія джерела, виміряється в джоулях (Дж), PИ - потужність
джерела, виміряється у ватах (Вт).