1.
Електричний струм. Сила струму.
2. Електрорушійна сила і її джерела.
2.1. Режими роботи джерел ЕРС
3. Електричний опір. Резистор. Закон Ома для ділянки
кола.
4. Електричне коло і його елементи.
4.1. Закон Ома для замкненого ланцюга
4.2. Схеми електричних кіл
2. Електрорушійна сила і її джерела
2.
Електрорушійна сила і її джерела.
Для
протікання по провідникові постійного струму на кінцях провідника
необхідно постійно підтримувати різницю потенціалів
(напругу). Її створюють так звані джерела
електрорушійної сили, що одержують електричну енергію з
інших
видів енергії.
У ланцюгах постійного струму як джерела електричної
енергії
застосовуються: електромеханічні генератори,
електрохімічні джерела
(гальванічні елементи, акумулятори), фотоелементи й ін.
(мал. 4). При
перетворенні будь-якого виду енергії в електричну в
джерелі відбувається
поділ позитивного й негативного зарядів і утворюється
електрорушійна сила (ЕРС).
Електрорушійна
сила (ЕРС) є причиною, що викликає рух
електричних зарядів, і визначає здатність сторонніх
(неелектричних) або електромагнітних сил
викликати електричний струм.
![]() а - |
![]() б – гальванічні елементи й |
![]() в – акумуляторна |
![]() г – |
Мал.
4. Джерела електрорушійної сили постійного струму
Згідно із законом збереження енергії, кількість
електричної енергії WИ ,
отриманої в джерелі, дорівнює роботі сторонніх або
електромагнітних сил,
виконаної в процесі поділу заряду:
WИ =A . (2)
Відношення
цієї роботи до величини розділеного заряду виражає величину
ЕРС: (3)
де Ε - ЕРС. Як і напруга,
ЕРС виміряється у вольтах (В). Таким чином, ЕРС 1 В
з’являється,
якщо для розділу 1 Кл електричного заряду виконана робота 1 Дж.
Враховуючи (1), (2) і (3), одержимо вираз енергії
джерела:
(4)
Електрична енергія, одержувана в джерелі в одиницю часу, називається потужністю джерела:
(5)
тут
WИ - енергія джерела,
виміряється в джоулях (Дж), PИ - потужність
джерела, виміряється у ватах (Вт).