Тема№5. Підсилювачі електричних сигналів
Тема№5. Підсилювачі електричних
сигналів
1 Загальні відомості
2 Принцип побудови підсилювальних каскадів
3 Підсилювальні каскади на біполярних транзисторах
4 Підсилювальний каскад на польовому транзисторі
5 Загальна відомості про зворотні зв’язки
6 Класифікація зворотних зв’язків
7 Підсилювачі постійного струму на транзисторах
8 Операційні підсилювачі
7. Підсилювачі постійного струму на транзисторах
Підсилювачі постійного струму (ППС) призначені для
посилення сигналів, що повільно змінюються в часі, тобто сигналів, еквівалентна
частота яких наближається до нуля.
Тому ППС повинні мати
амплітудно-частотну характеристику. В ППС виникають специфічні труднощі:
пов'язані з відділенням корисного сигналу від постійних складових
напруги й струму, тому що в ППС використовуються тільки безпосередні
міжкаскадні зв'язки;
2) пов'язані із дрейфом нуля появи сигналу на виході підсилювача за
рахунок різних дестабілізуючих факторів при відсутності сигналу на вході.
В ППС відділення постійних складових напруги, як правило,
здійснюється компенсаційним методом. Найпростіший ППС (рис.4,а)
складається зі звичайного підсилювального каскаду на біполярному
транзисторі за схемою з ЗЕ. У цього підсилювального каскаду відсутній конденсатор у ланцюзі емітера, що
приводить до зниження коефіцієнта підсилення через виникнення від’ємного ЗЗ, не забезпечується
більша смуга пропущення. На відміну
від підсилювачів з ємнісним зв'язком у розглянутому ППС навантажувальний резистор включений між коллектором транзистора й середньою точкою дільника R3,
R4 , а вхідна напруга прикладена
між базою транзистора й середньою точкою дільника R1, R2 .
Потенціали середніх точок дільників такі, що під час відсутності вхідної напруги (Uвх=0) jб j=1 і jк =j2 , внаслідок
чого відсутній як струм у вхідному
ланцюзі, так і струм у навантажувальному резисторі (iн = 0). При подачі вхідного сигналу з'являється струм
у вхідному ланцюзі, змінюються базовий
і колекторний струми транзистора, що приводить до зміни напруги на колекторі транзистора й появі струму iн.
Потенційна діаграма підсилювача показує, що під час відсутності вхідного сигналу Uвuх = 0, при Uвх < 0 ,Uвuх > 0, а при Uвх > 0, Uвuх < 0 (рис.4, б).
Рисунок 4 -
Найпростіший ППС (а) - схема, (б) - часові діаграми роботи
Для боротьби із дрейфом нуля приймають цілий ряд мір:
1) стабілізацію напруги джерела електроживлення, стабілізацію температурного
режиму й тренування транзисторів;
2) використання
диференціальних (балансних) схем ППС; 3) перетворення вхідної постійної напруги
в змінну, посилення змінної напруги й зворотне перетворення змінної напруги в
постійну на виході підсилювача. Найбільше зстосування побудовані за принципом чотирьохплечевого
моста (рис.5), що складається із двох резисторів R2 , R3 і двох транзисторів VT1 і
VT2. На одну діагональ моста
подана напруга електроживлення Е1, Е2, а на другу – включений навантажувальний резистор Rн .
Змінний резистор Rн служить для балансування каскаду (установки нуля). Переміщенням движка
потенціометра домагаються нульового струму в навантажувальному
резисторі Rн під час відсутності вхідного сигналу. Якщо параметри
транзисторів і резисторів R2 , R3 ідентичні, то при зміні напруги
Е1, Е2 і
зміна температури навколишнього середовища практично не будуть
викликати струму в навантажувальному резисторі.
Рисунок 5 - Диференціальна
схема ППС
У той же час при подачі вхідної напруги на базу транзистора VT1
змінюється його колекторний струм і напруга на його колекторі, що викликає
появи напруги на навантажувальному резисторі Rн .
При ретельному підборі транзисторів дрейф нуля вдається знизити до
1...20мкВ/С, тобто в порівнянні з небалансних ППС він може бути
зменшений в 20... 100 разів.