Лекція 2. Відхилення напруги і частоти

1. Відхилення напруги

Відхилення напруги - відміну фактичної напруги в усталеному режимі роботи системи електропостачання від його номінального значення [7, 8].

Відхилення напруги в тій чи іншій точці мережі відбувається під впливом зміни навантаження відповідно до її графіку.

Відхилення напруги від номінальних значень відбуваються через добові, сезонні і технологічні зміни електричного навантаження споживачів; зміни потужності компенсуючих пристроїв; регулювання напруги генераторами електростанцій і на підстанціях енергосистем; зміни схеми і параметрів електричних мереж.

Відхилення напруги визначається різницею між чинним U і номінальним значеннями напруги UНОМ, В [4,8]:

або, %

Усталене відхилення напруги dU_у рівне, %:

де  Uy - усталене (діюче) значення напруги за інтервал усереднення.

В електричних мережах однофазного струму діюче значення напруги визначається як значення напруги основної частоти U (1) без урахування вищих гармонійних складових напруги, а в електричних мережах трифазного струму - як діюче значення напруги прямої послідовності основної частоти U1 (1).

Стандартом нормуються відхилення напруги на виводах приймачів електричної енергії. Нормально допустимі і гранично допустимі значення усталеного відхилення напруги дорівнюють відповідно ± 5 і ± 10% від номінального значення напруги і в точках загального приєднання споживачів електричної енергії повинні бути встановлені в договорах енергопостачання для годин мінімуму і максимуму навантажень в енергосистемі з урахуванням необхідності виконання норм стандарту на висновках приймачів електричної енергії відповідно до нормативних документів.