Для експлуатації взята одноповерхова будівля, що відображена на рис. 3.1 розмірами 14,6 м. на 48м.; кількість робочих кімнат 12; кількість працюючих 25; кількість виходів 2 (один центральний і один пожежний).
Для розрахунку загального часу евакуації необхідно розрахувати час на кожній ділянці руху людей, починаючи від максимально віддаленої точки.
Рух людей під час процесу евакуації є вимушеним, тобто пов’язаним із необхідністю покинути приміщення чи будівлю із-за виниклої небезпеки. Вимушений рух людей має свої специфічні особливості. Основна особливість заклечається у тому, що вже на початковій стадії, людині погрожує небезпека в результаті того, що пожежа супроводжується виділенням теплоти, продуктів повного й неповного згорання, токсичних речовин, обвалення конструкцій, що так чи інакше погрожує людині. Із цього слід зробити висновок, що при плануванні будівлі і устрої приміщень в них необхідно прийняти заходи, щоб процес евакуації міг закінчитися безпечно і в необхідний час. Друга особливість полягає у тому, що в силу погрожуючої людині небезпеки рух інстинктивно починається одночасно в один і той же напрям – у сторону виходів. Це призводить до того, що проходи швидко заповнюються людьми при визначеній щільності потоків. Із збільшенням щільності потоків швидкість руху зменшується, що створює певний визначений ритм руху. В цій ситуації з’являється погроза утворення пробки, і дуже важко запобігти їй.
Показником ефективності процесу вимушеної евакуації є час, на протязі якого люди можуть при необхідності покинути окремі приміщення і будівлю в цілому. Безпечність, досягнута тоді, коли цей час менший, ніж тривалість пожежі. Короткочасність процесу евакуації повинна досягатися не тільки конструктивно-планувальними рішеннями, на які звертали увагу раніше, але й організаційними рішеннями.