ТеХ - це графічни фільтр, програма що перетворює розглянуті нижче текстові описи на графічні зображення формул та інших математичних знаків. 1 Як відділити формулу від решти тексту:
Опис формули, що підлягає перетворенню на графічне зображення, відділяється від решти тексту двома символами $. Наприклад, запис:
\psi=\alpha+1
перетворюється на таке зображення: .
2 Основні принципи набору формул: - пробіли ігноруються (ТеХ їх зробить сам); - порожні рядки не дозволяються;
3 Грецькі літери: задаються їх англійськими назвами після символу \. Назви великих (прописних) літер, що не мають аналогів у латинському алфавіті, пишуться з великої літери, наприклад: \omega - \Omega - .
Деякі літери мають альтернативні форми написання наприклад літера "ро" може писатися як \rho - або \varrho - .
\alpha |
|
|
\iota |
|
|
\sigma |
|
|
\beta |
|
|
\kappa |
|
|
\varsigma |
|
|
\gamma |
|
|
\lambda |
|
|
\tau |
|
|
\delta |
|
|
\mu |
|
|
\upsilon |
|
|
\epsilon |
|
|
\nu |
|
|
\phi |
|
|
\varepsilon |
|
|
\xi |
|
|
\varphi |
|
|
\zeta |
|
|
\pi |
|
|
\chi |
|
|
\eta |
|
|
\varpi |
|
|
\psi |
|
|
\theta |
|
|
\rho |
|
|
\omega |
|
|
\vartheta |
|
|
\varrho |
|
|
|
|
|
4 Бінарні операції:
+ плюс,
- мінус,
* множення,
\times множення "хрестиком" ,
\div ділення (мінус між крапками) .
5 Бінарні відношення:
< менше,
> більше,
= дорівнює,
\le менше або дорівнює ,
\ge більше або дорівнює ,
\ne не дорівнює ,
\sim подібно (одна хвиля) ,
\approx приблизно (дві хвилі) ,
\equiv тотожно ("потрійна рівність") .
6 Стрілки різних видів:
\to тонка стрілочка вправо ,
\Rightarrow подвійна стрілочка вправо ,
\leftarrow
тонка стрілочка вліво ,
\Leftarrow подвійна стрілочка вліво ,
\leftrightarrow двостороння стрілка ,
\Leftrightarrow двостороння подвійна стрілка .
7 Функції "типу синус":
\sin, \tan, \exp, \cos, \arctan, \dim, \arcsin, \log, \lg, \arccos, \ln.
8 "Елементарні" операції:
\sum - сума, \prod - добуток, \lim - ліміт, \inf - інфімум, \max - максимум, \int - інтеграл, \min - мінімум, \oint - інтеграл по контуру.
9 Дужки різних видів:
() круглі дужки,
[] квадратні дужки,
{} фігурні дужки,
| знак модуля,
\langle \rangle кутові дужки .
Завдання розміру автоматичне: \left( ... \right) - по висоті фрагмента формули. Ці команди можуть з'являтися тільки парами, однак дужку можна зробити невидимою, задавши замість неї крапку: \left. Обмежники не зобов'язані бути однотипними.
Завдати розмір формули можна, взявши формулу в одну із наступних пар: \bigl ... \bigr \Bigl ... \Bigr \biggl ... \biggr \Biggl ... \Biggr Ці команди не зобов'язані з'являтися парами.
10 Різні значки:
\partial - часткова похідна ,
\prime або ' - штрих-похідна,
\forall - "для всіх" ,
\exists - "існування" ,
\Diamond - ромбик ,
\sharp - музичний діез ,
\flat -і музичний бемоль .
11 Переноси: формули ніколи не переносяться автоматично, але можна це зробити використовуючи деякі трюки типу:
\begin{array}{l} e^x=1+x+\frac{x^2}{2!}+\\ \qquad +\frac{x^3}{3!}+\cdots \end{array} , що відображається як
12 Букви у формулах набираються:
a) математичним курсивом \mit (за замовчуванням) - ця команда використається рідко.
b) напівжирним прямим шрифтом (якщо в преамбулі задати \boldmath )
13 Надрядкові знаки: це додаткові значки над буквою або фрагментом формули:
a) \overline{...} - горизонтальна риска над будь-яким фрагментом формули;
b) \overrightarrow{...} - стрілка (вектор) над будь-яким фрагментом формули;
c) "вузькі" значки: \hat - капелюшок \tilde - хвиля \bar - риска \vec - вектор \dot - крапка \ddot - дві крапки Приклад: \vec a :
d) "широкі" значки (але не безмежні): \widehat{...} \widetilde{...} Приклад: Тотожність \widehat{f*g}=\hat f\cdot\hat g + означає...
14 Прості значки:
a) верхні й нижні індекси: набираються знаками ^ й _ відповідно: R^i_{jkl}: або R_j{}^i{}_{kl}: . У другому випадку, оформивши індекси до порожньої формули, домоглися щоб вони розташовувалися не один під іншим.
b) дроби, що позначаються косою рисою, набираються безпосередньо: x+1/x
c) кома в десятковому дробі записується у фігурних дужках, інакше після неї буде поставлений додатковий пробіл: \pi\approx 3{,}14 :
d) \sqrt[показник]{підкореневий вираз} - корінь
e) \log_{основа}{аргумент} - основа логарифму задається як нижній індекс.
f) штрихи позначаються знаком ' і не оформляються як верхні індекси: (fg)''=f''g+ 2f 'g'+fg''
g) границі у знака суми (за замовчуванням) над і під знаком; границі у знака інтеграла (за замовчуванням): - друкуються як індекси "збоку"; - від 0 до 1 від x^2 Якщо це вас не влаштовує, можете скористатися \limits - зобов'язати розташувати "над і під"; \nolimits - зобов'язати розташувати "збоку";
15 Одне над іншим:
a) \frac{чисельник}{знаменник} - запис для дробу звичайного (одну букву або цифру можна не брати в дужки):
\frac12+\frac x 2=\frac{1+x}2
:
b) горизонтальна фігурна дужка: \overbrace{фрагмент формули}^напис - над формулою \underbrace{фрагмент формули}_підпис - під формулою.
16 Матриці
\begin{array}{преамбула}
преамбула це ряд букв (по букві на стовпець), що описують спосіб вирівнювання даних в стовпцях:
- с - по центру;
- l - по лівому краю;
-
r - по правому краю;
під ними записуються елементи матриці. Один елемент від іншого відділяється символом:
- & - (розділяє елементи стовпців усередині рядка);
- \\ -і розділяє рядки матриці;
\end{array} Приклад запису простої квадратної матриці з n елементів (дужки треба записати окремо):
\left(\begin{array}{cccc} a_{11} & a_{12} & \ldots & a_{1n} \\ a_{21} & a_{22} & \ldots & a_{2n} \\ \vdots & \vdots & \ddots & \vdots \\ a_{n1} & a_{n2} & \ldots & a_{nn} \end{array}\right)
18 Системи рівнянь: можна записувати використовуючи {array}:
\left\{ \begin{array}{rcl} x^2+y^2 & = & 7 \\ x+y & = & 3 \\ \end{array} \right.
|