Глосарій ККМ

лінійні дефекти кристалічної структури, які виражаються в порушенні її періодичної будови під дією зовнішнього впливу або внутрішніх напружень

процес утворення орієнтованого кристалічного шару однієї фази на поверхні іншої кристалічної фази

відношення довжин відрізків, які відтинають будь-які дві грані кристала на кожному із трьох ребер кристала, що перетинаються, виражається відношенням невеликих цілих чисел

кути між відповідними природними гранями кристалів одного складу (і однакової модифікації) – величини постійні

здатність кристалічних речовин різного хімічного складу утворювати геометрично подібні кристалічні структури

порівняно великі атоми, які торкаються один одного і утворюють каркас кристалічної структури

об'єднання кристалів декількох сингоній за симетричною ознакою (за наявністю чи відсутністю осей симетрії за порядком вище другого) в три групи: нижчу, середню і вищу

мінімальний об’єм кристалічної структури у вигляді паралелепіпеда, повторенням якого за всіма напрямками можна відтворити всю кристалічну структуру

тверде тіло, яке має властивість при своєму розвитку з розчину або з розплаву, або з парогазової фази утворюватися у вигляді багатогранників з плоскими гранями і прямими ребрами

мінімальний кут повороту навколо осі симетрії, який забезпечує поєднання однакових (і рівних) елементів природної огранки кристалічного багатогранника