1. Випрямлячі (загальна характеристика)

Випрямлячі – це пристрої, що служать для перетворення змінного струму
в постійний.
На мал. 1 представлена структурна схема випрямляча, до складу якого
входять:
• силовий трансформатор, що служить для перетворення (звичайно
зниження) змінної живлячої напруги;
• вентиль, що володіє однобічною провідністю, що забезпечує
перетворення змінного струму у випрямлений (струм одного напрямку);
• фільтр, що згладжує, який служить для перетворення випрямленого
струму в струм, близький за формою до постійного.


Мал. 1. Структурна схема випрямляча з осцилограмами напруг
Для перетворення змінного струму в постійний служать електричні
вентилі різних типів: електронні (кенотрони), напівпровідникові (германієві,
кремнієві й ін.), іонні (газотрони, тиратрони й ін.).

Напівпровідниковий вентиль (діод) характеризується головним чином
середнім припустимим значенням випрямленого струму й амплітудою
зворотної напруги.
Середнє значення струму визначає тепловий режим вентиля, так що
підвищення середнього значення струму поведе до перегріву вентиля.
Амплітуда зворотної напруги - це та найбільша напруга, яка може бути
прикладена до вентиля у зворотному (непровідному) напрямку, не піддаючи
його небезпеці пробою.
У випрямлячах вентилі з'єднують по певних схемах.