Тема 8. Логічні елементи цифрових пристроїв. Тригерні схеми та їх застосування
Класифікація елементів. Технічно і функціонально повний набір елементів. Основні параметри і характеристики ІС. Критерії порівняння ІС.
Класифікація технологій виготовлення логічних елементів. Схемотехнічний принцип реалізації логічних елементів.
Діодно-транзисторна логіка (ДТЛ). Транзисторно-транзисторна логіка (ТТЛ). Транзисторна логіка з безпосередніми зв'язками (ТЛБЗ).
Логічні елементи на перемикачах струму з об'єднаними еміттерами (ЕЗЛ- емітерно-зв'язана логіка).
Логічні елементи на МДН - транзисторах.
Елементи інтегральної інжекційної логіки (ІІЛ або І Л). ІІЛ як результат вдосконалення транзисторної логіки з безпосередніми зв'язками.
Призначення, класифікація і побудова тригерів. RS − тригери, D − тригери, T − тригери, JK – тригери.
3. Типи логіки
Існує ряд типів логіки (способів промислового виготовлення) функціонально еквівалентних мікросхем.
Функціональна еквівалентністьбазується на незмінності початкової логічної схеми цифрового приладу.
Найрадикальніше між собою розрізняються наступні типи логіки :
· резистивно-транзисторна логіка (РТЛ) - найбільш простий варіант, де базовий елемент перемикача представлений транзистором з резисторами на вході; має низьку швидкодію і недостатню завадозахищеність;
· діодно-транзисторна логіка (ДТЛ) - базовий елемент є транзистором з включеними на вході діодами; забезпечується максимальний захист від перешкод;
· транзисторно-транзисторна логіка (ТТЛ) заснована на застосуванні біполярних транзисторів з декількома емітерами, кожен з яких є самостійним входом.
Логіка ТТЛ показала себе універсальною. Інтегральні схеми, реалізовані на її основі, мають збалансовані технічні показники та характеризуються великою здатністю навантаження, порівняно високою швидкодією і низькою споживаною потужністю.
Існують типи логіки, створені на основі ТТЛ, :
· транзисторна емітерно-пов'язана логіка (ЭСЛ) - дозволяє максимально збільшити швидкодію за рахунок включення базового транзистора в ненасиченому режимі; недолік - порівняно висока споживана потужність;
· логіка з діодами Шотки (ТТЛШ) - використовує ефект Шотки, що не дозволяє базовому транзистору увійти до режиму насичення, внаслідок чого значно скорочується затримка перемикання і знижується енергоспоживання.
Біполярна мікроелектронна технологія на основі ефекту Шотки досить поширена. Важливу роль грає той факт, що мікросхеми ТТЛ і ТТЛШ мають однакову напругу електроживлення +5В і схожі значення логічних рівнів, що полегшує їх електричне сполучення.
Основні технічні параметри ТТЛ і ТТЛШ приведені в таблиці 1.1.
Перспективи розвитку радянської мікроелектроніки зв'язувалися з інтегрально-інжекційною логікою (И2Л), яка, не дивлячись на обмежену швидкодію, могла стати альтернативою біполярним технологіям. Переваги И2Л - висока міра інтеграції і низьке енергоспоживання. З розвалом СРСР дослідження інжекційних технологій сповільнилися.
Переважна більшість сучасних мікросхем, у тому числі, мікропроцесорів і систем на кристалі, виготовляється за технологією КМОП - логіки комплементу на полярних транзисторах «метал-оксид-напівпровідник» (МОН).
В порівнянні з іншими МОН-структурами (n-МОП, p-МОП), базовий елемент комплементу об'єднує в собі частини польових транзисторів n- і p- типа. Мікросхеми КМОП мають високу швидкодію і порівняно мале енергоспоживання, хоча складніші у виготовленні.
Таблиця 1.1 - Основні параметри вітчизняних серій мікросхем
Параметр |
133, 155 |
130, 131 |
136, 158 |
134 |
530, 531 |
533, 555 |
1531 |
1533 |
I 0вх, мА |
-1.6 |
2.3 |
-0.4 |
-1.18 |
-2 |
-0.4 |
0.6 |
-0.2 |
I 1вх, мА |
0.04 |
0.07 |
0.02 |
0.01 |
0.05 |
0.02 |
0.02 |
0.02 |
U 0вых, В |
0.4 |
0.35 |
0.3 |
0.3 |
0.5 |
0.4 |
0.8 |
0.4 |
U 1вых, В |
2.4 |
2.4 |
2.4 |
2.3 |
2.7 |
2.5 |
2.0 |
2.5 |
Kраз |
10 |
10 |
10 |
10 |
10 |
10 |
30 |
20 |
t0/1, нс |
22 |
10 |
60 |
100 |
4.5 |
10 |
3.9 |
4 |
t1/0, нс |
15 |
10 |
60 |
100 |
5 |
10 |
3.8 |
4 |
Pпот, мВт |
22 |
44 |
6 |
2 |
19 |
2 |
4 |
1 |
fмакс, Мгц |
10 |
30 |
5 |
3 |
50 |
15 |
5000 |
100 |
Uпом, В |
0.4 |
0.4 |
0.4 |
0.35 |
0.5 |
0.7 |
0.8 |
0.8 |
У 2011 році по КМОП-технології з технологічним допуском 0.28 нм була виготовлена «найбільша» у світі мікросхема, що складається з 3.9 млрд. транзисторів (фірма Altera).
Рисунок 1.1 - Маркування мікросхем фірми Texas Instruments