Інженерне обладнання будинків і споруд, комплекс технічних пристроїв, що забезпечують сприятливі (комфортні) умови побуту й трудової діяльності населення. Інженерне обладнання будинків і споруд включає: системи вентиляції, водопостачання (холодного й гарячого), каналізації, опалення, вентиляції та кондиціонування повітря, газопостачання, штучне освітлення, електроустаткування, внутрішній транспорт (пасажирські й вантажні ліфти), засоби видалення сміття, пиловидалення, пожежогасіння, засоби зв'язку та медіа-комунікацій й інші види внутрішнього благоустрою.
При спорудженні сучасного будинку на його інженерне обладнання витрачається до 40% загальної вартості будівництва. Експлуатація інженерного обладнання будинків вимагає кваліфікованого обслуговуючого персоналу й у загальних річних експлуатаційних витратах становить більше 50%. Для підвищення якості експлуатації інженерного обладнання і зменшення необхідного обслуговуючого персоналу застосовують дистанційний й автоматичний контроль і керування роботою основних видів обладнання за допомогою диспетчерських пунктів, що поєднують групу (комплекс) будівель і споруд в складі мікрорайону.
Інженерне обладнання населених місць включає спорудження, комунікації й інших пристроїв, що забезпечують роботу інженерного обладнання житлових будинків, суспільних споруджень, комунальних і промислових підприємств. Витрати на інженерне обладнання у містах становлять приблизно 25-30% від загальної вартості житлового й культурно-побутового будівництва. У комплекс інженерного обладнання сучасного міста входять: станції по обробці й подачі води, очисні водопровідні й каналізаційні станції; електричні станції (у тому числі ТЕЦ), електричні й трансформаторні підстанції, котельні для теплопостачання, сміття переробні підприємства, що переробляють і спалюють сміття, газо-регулювальні станції й газобалонні установки; холодильні станції, що забезпечують холодом установки кондиціонування повітря в будинках й інші потреби; радіо- і телефонні станції, а також численні комунікації, що проводять тепло, газ, холодну й гарячу воду, стічні води, електроенергію. Всі ці комунікації, як правило, прокладаються під землею, причому застосовуються роздільні й спільні (колекторні) прокладки. В останньому випадку в одному підземному тунелі (колекторі) встановлюються, наприклад, теплопроводи, водопровідні труби, електричні силові й слабкострумові кабелі. Колектори звичайно робляться прохідними для зручності огляду й ремонту комунікацій. Сполучена прокладка інженерних комунікацій створює особливо сприятливі умови для комплексної експлуатації інженерного обладнання.
До інженерного обладнання населених місць (міст) нерідко відносять також інженерні спорудження різних видів транспорту (швидкісні міські дороги, шляхопроводи, тунелі, підземні переходи, транспортні перетинання в різних рівнях і т.п.).
При спорудженні сучасного будинку на його інженерне обладнання витрачається до 40% загальної вартості будівництва. Експлуатація інженерного обладнання будинків вимагає кваліфікованого обслуговуючого персоналу й у загальних річних експлуатаційних витратах становить більше 50%. Для підвищення якості експлуатації інженерного обладнання і зменшення необхідного обслуговуючого персоналу застосовують дистанційний й автоматичний контроль і керування роботою основних видів обладнання за допомогою диспетчерських пунктів, що поєднують групу (комплекс) будівель і споруд в складі мікрорайону.
Інженерне обладнання населених місць включає спорудження, комунікації й інших пристроїв, що забезпечують роботу інженерного обладнання житлових будинків, суспільних споруджень, комунальних і промислових підприємств. Витрати на інженерне обладнання у містах становлять приблизно 25-30% від загальної вартості житлового й культурно-побутового будівництва. У комплекс інженерного обладнання сучасного міста входять: станції по обробці й подачі води, очисні водопровідні й каналізаційні станції; електричні станції (у тому числі ТЕЦ), електричні й трансформаторні підстанції, котельні для теплопостачання, сміття переробні підприємства, що переробляють і спалюють сміття, газо-регулювальні станції й газобалонні установки; холодильні станції, що забезпечують холодом установки кондиціонування повітря в будинках й інші потреби; радіо- і телефонні станції, а також численні комунікації, що проводять тепло, газ, холодну й гарячу воду, стічні води, електроенергію. Всі ці комунікації, як правило, прокладаються під землею, причому застосовуються роздільні й спільні (колекторні) прокладки. В останньому випадку в одному підземному тунелі (колекторі) встановлюються, наприклад, теплопроводи, водопровідні труби, електричні силові й слабкострумові кабелі. Колектори звичайно робляться прохідними для зручності огляду й ремонту комунікацій. Сполучена прокладка інженерних комунікацій створює особливо сприятливі умови для комплексної експлуатації інженерного обладнання.
До інженерного обладнання населених місць (міст) нерідко відносять також інженерні спорудження різних видів транспорту (швидкісні міські дороги, шляхопроводи, тунелі, підземні переходи, транспортні перетинання в різних рівнях і т.п.).
- Викладач: Кравченко Ігор Миколайович
- Викладач: Остапущенко Ольга Павлівна