Коефіцієнт поверхневого натягу За звичай кажуть про коефіцієнт поверхневого натягу рідини σ, маючи на увазі коефіцієнт поверхневого натягу рідини на її міжфазній поверхні з парами цієї рідини σ12, тобто, насиченими парами в повітрі. Визначення цього коефіцієнта можуть бути такими: - це надлишкова поверхнева енергія одиниці поверхні рідини: σ12 =Wпов/S (Дж/м2). За фізичним змістом це теж саме, що: - робота, яку необхідно виконати, щоб збільшити поверхню рідини на 1 м2. Або ж ще інакше: - це та сила поверхневого натягу, яка діє на одиницю довжини контура, що обмежує рідину: σ12= Fпов/L (Н/м). Напрям сил повехневого натягу: 1. В кожній точці, що належить поверхні рідини - по дотичній до поверхні S. 2. В кожній точці контура, що оточує повехню рідини - по нормалі до контура L. 3. Завжди діють в напрямі скорочення величини поверхні рідини S.
|