Методичне забезпечення

Аберації оптичних систем - викривлення зображень в оптичних системах, що викликаються використанням широких пучків променів, а також застосуванням немонохроматичного світла.  Виявляються в тому, що зображення в ряді випадків не цілком виразні, неточно відповідають об'єкту або виявляються забарвленими. До аберації оптичних систем відносяться: астигматизм, дисторсія, кома, сферична аберація, хроматична аберація.

Абсолютна температура – температура, яка вимірюється за абсолютною термодинамічною шкалою, яка не залежить від властивостей термометричної речовини (див. Температурні шкали). Відраховується від абсолютного нуля. Одиниця А. т. В СІ – 1 Кельвін.

Абсолютний нуль температури — початок відліку абсолютної температури за термодинамічною шкалою (0 «нуль» за шкалою Кельвіна). Абсолютний нуль температури на 273,16 K нижчий за температуру потрійної точки води (або на 273,15 °C нижчий за нуль температури за шкалою Цельсія).

• Абсолютно чорне тіло – тіло, яке за будь якої температури повністю поглинає все падаюче на нього електромагнітне випромінювання, незалежно від спектрального складу та температури. Випромінювання А. ч. т. визначається тільки його абсолютною температурою і не залежить від властивостей речовини, з якої воно складається. Модель А. ч. т. відіграє важливу роль в теорії випромінювання (див. Планка закон, Стефана – Больцмана закон).

Акселерометр – прилад для вимірювання прискорення та переантажень.

Активна зона ядерного реактора – простір, в якому відбувається контрольована ядерна ланцюгова реакція. А. з. включає в себе сповільнювач, теплоносій і ядерне пальне.

Акцептори – структурні дефекти в кристалічній решітці напівпровідників, що зумовлюють домішкову (діркову) провідність.

Альфа-промені, α-промені – потік альфа-частинок, один з видів радіоактивного випромінювання атомних ядер.

Альфа-розпад – випускання альфа-частинок при самодовільному радіоактивному розпаді атомних ядер. Механізм А.-р. пов'язаний з тунельним ефектом альфа-частинок, що мають дискретний спектр енергій.

Амплітуда коливань – найбільше значення A, якого досягає будь-яка фізична величина S, що здійснює гармонійні коливання, тобто змінюється за законом S=Acos(ωt+φ₀); де t – час, А, ω, φ₀ – сталі величини. Поняття А. застосовують і до негармонічних коливань.

Анігіляція – процес взаємодії елементарної частинки з античастинкою, в результаті чого вони перетворюються на кванти поля відповідного виду взаємодії цих частинок. Напр., при А. електрона і позитрона виникають кванти електромагнітного поля – фотони; при А. нуклона і антинуклонів – пі-мезони. А. – не є знищенням матерії, а є перехом її з форми речовини у форму поля в повній відповідності із законами збереження.

Аніони - негативно заряджені іони, які в електричному полі рухаються до анода

Анод – позитивний полюс джерела струму або електрод якого-небудь приладу, що приєднується до додатнього полюсу джерела струму. Потенціал А. при роботі джерела завжди вище потенціалу катода.