Методичне забезпечення

Активність джерела радіоактивного випромінювання – відношення загального числа розпадів радіоактивних ядер нукліда в джерелі до часу розпаду. Одиниця А. д. в СІ – 1 Беккерель.

Акустика – 1) область фізики, що вивчає процеси виникнення, поширення та реєстрації звукових хвиль. 2) Звукова (акустична) характеристика приміщень.

Альбедо – характеристика відбивної здатності поверхні тіла; відношення світлового потоку, відбитого або розсіяного поверхнею, до світлового потоку, що падає на поверхню.

Альфа-частинки, α-частинки – ядра атомів гелію 2Не4, що випускаються деякими радіоактивними ядрами (нуклідами) і складаються з двох протонів і двох нейтронів.

Аморфний стан – стан твердої речовини, в якому молекули розташовані безладно і речовина володіє ізотропією, тобто має однакові фізичні властивості в усіх напрямках.

Ампер (А) – 1) одиниця сили електричного струму, одна з семи основних одиниць СІ. 1 А – сила постійного струму, який при проходженні вздовж двох параллельних прямолінійних провідників нескінченної довжини та нескінченно малої площи поперечного перерізу, які розташовані на відстані 1 м один від одного у вакуумі, викликав би між цими провідниками силу взаємодії, рівну 2·10 -7 Н на кожен метр довжини. 2) Одиниця магніторушійної сили та різниці магнітних потенціалів. Названа на честь франц. фізика А. М. Ампера (1775-1836).

Ампера закон – закон електродинаміки; який визначає силу dF, з якою магнітне поле діє на елемент dl провідника зі струмом I, розміщений в цьому магнітному полі; dF =[Idl×B], де В – вектор магнітної індукції, dl – вектор елементу провідника, проведений в напрямку струму.