Виникає при додаванні двох однонаправлених коливань, частоти яких майже співпадають: ω₂-ω₁ =Ω<<ω_1.2. При цьому амплітуда результуючого коливання змінюється з частотою Ω  від мінімального ¦А₁-А₂¦ до максимального ¦А₁+А₂¦  значень. Це явище використовується при настройках контурів на одну і ту ж частоту.

Пояснити явище биття можна з допомогою векторної діаграми додавання двох однонапрямлених коливань (рисунок). При різниці в частотах вектори А₁ та А₂ в одні моменти часу співпадатимуть за напрямом, даючи максимум, через деякий час стануть протилежно орієнтованими, даючи мінімум.