Розчини та сплави

Розчинами називають фізично однорідні (гомогенні) суміші двох або більше речовин, в яких молекули (або іони) одної речовини рівномірно розподілені між молекулами іншої речовини. Загальні закономірності:

- розчини відрізняються від хімічних сполук тим, що в них зовсім не витримуються стехіометричні співвідношення компонент; як це буває в хімічних реакціях;

- супроводжуються тепловими ефектами розчинності; 

- спостерігаються ефекти насичення розчинності;

- іноді супроводжуються явищами електролітичної дисоціації (наприклад розчин солі в воді);

- розчинність суттєво залежить від температури. Зокрема розчинність газів падає з ростом температури.

Для розбавлених розчинів справедливі закони Генрі, Вант Гоффа, та Рауля.  

Близькими до розчинів є сплави — тверді  розчини (іноді рідкі) однорідні речовини, утворені сплавленням кількох металів або металів з неметалами. Здебільшого сплави у твердому стані, на відміну від розчинів, мають кристалічну будову. Фізико-хімія сплавів - своєрідне відгалуження знань з фізики та хімії для окремих отраслей промисловості.


» Терміни з молекулярної фізики