За звичай кажуть про коефіцієнт поверхневого натягу рідини σ, маючи на увазі коефіцієнт поверхневого натягу рідини на її міжфазній поверхні  з парами цієї рідини σ₁₂, тобто, насиченими парами в повітрі. Визначення цього коефіцієнта можуть бути такими:

- це надлишкова поверхнева енергія одиниці поверхні рідини:  σ₁₂ =W_пов/S (Дж/м²). За фізичним змістом це теж саме, що:

- робота, яку необхідно виконати, щоб збільшити поверхню рідини на 1 м². Або ж ще інакше:

- це та сила поверхневого натягу, яка діє на одиницю довжини контура, що обмежує рідину: σ₁₂= F_пов/L (Н/м). 

Напрям сил повехневого натягу:

1. В кожній точці, що належить поверхні рідини - по дотичній до поверхні S.

2. В кожній точці контура, що оточує повехню рідини - по нормалі до контура L. 

3. Завжди діють в напрямі скорочення величини поверхні рідини S.