сила постійного струму, який при проходженні по двом паралельним прямолінійним провідникам нескінченної довжини та дуже малого поперечного перерізу, розташованих у вакуумі на відстані 1 м один від одного, створює між цими провідниками силу взаємодії, яка дорівнює 2·10^-7 Н на кожний метр довжини провідника.

(від лат. Candela – свічка) сила світла в заданому напрямку джерела, яке випромінює монохроматичні промені з частотою 540·10¹² Гц, енергетична сила світла якого в заданому напрямку складає 1/683 Вт/ср.

температура за термодинамічною шкалою, що дорівнює 1/273,15 частині термодинамічної температури потрійної точки води.

прототипом 1 кг є платино-іридієвий циліндр висотою і діаметром 39 мм, який зберігається в Міжнародному бюро мір та вагів в Севрі, поблизу Парижа. Маса виготовленого еталона на 0,000028 кг є більшою за масу 1 дм³ чистої води при температурі її найбільшої густини 4°С

довжина шляху, що проходить світло у вакуумі за 1/299 792 458 с. Вперше 1 метр був визначений в 1891 р. як 1/40 000 000 частина паризького меридіану на основі вимірювання частини дуги меридіану. В 1799 р. було виготовлено еталон метра у вигляді платинової кінцевої міри з точністю 0,1 мікрон. 

це розділ фізики, який вивчає найбільш просту і найбільш загальну форму руху матерії – механічний рух. 

зміна положення тіла (або його частин) в просторі і часі по відношенню до інших тіл (або інших частин тіла). 

кількість речовини системи, яка містить стільки ж структурних елементів (молекул, атомів, іонів тощо), скільки атомів вуглецю міститься в 0,012 кг нукліда вуглецю . 

плоский кут, утворений двома радіусами, довжина дуги між якими дорівнює радіусу.

час, який дорівнює 9 192 631 770 періодам випромінювання, що відповідає переходу між двома надтонкими рівнями основного стану атома цезію-133. До останнього часу секунду пов’язували з обертанням Землі навколо осі та визначали як 1/86 400 частину середньої сонячної доби. Спостереження показали, що швидкість обертання Землі зменшується, а тривалість доби за кожних 100 років зростає на 0,002 с. Тому похибка визначення секунди досягає величини 10^-7 с, що є непридатним для сучасної техніки.