Лекція 12. Енергетичне обстеження і енергоаудит

1. Енергетичне обстеження

1. Енергетичне обстеження

Енергетичне обстеження проводяться з метою оцінки ефективного використання енергетичних ресурсів і зниження витрат споживачів на паливо та енергозабезпечення. Обов'язковою енергетичних обстежень підлягають організації незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, якщо річне споживання ними енергетичних ресурсів становить понад 6000 тонн умовного палива або більше 1000 тонн моторного палива.

Енергетичне обстеження - це обстеження споживачів паливно-енергетичних ресурсів (ПЕР) з метою встановлення ефективності використання ними ПЕР, визначення резервів економії ПЕР і вироблення економічно обгрунтованих заходів щодо зниження витрат на паливо та енергозабезпечення. Енергоаудит - це добровільне енергетичне обстеження, проведене за ініціативою споживача ПЕР. Енергетичне обстеження промислових підприємств і організацій здійснюється на основі законодавчої і керівної нормативно-технічної документації. Існують наступні види енергетичних обстежень: передпускових, первинне, періодичне, позачергове, локальне, експрес-обстеження.

В процесі енергетичного аудиту виконується техніко-економічне обстеження об'єктів генерування і споживання енергії з метою:

- визначення потенціалу економії витрат на споживані паливно-енергетичні ресурси;

- розробки організаційно-технічних і економічних заходів для економії коштів і енергоресурсів.

Економія досягається шляхом виявлення і усунення неприпустимих витрат енергії, впровадження більш економічних схем і процесів, що адаптуються до мінливих умов роботи, використання постійно діючої системи обліку витрати і аналізу енергоспоживання, що дозволяють постійно контролювати ефективність використання енергоресурсів, а також системи організаційних і економічних заходів, стимулюючих економію паливно-енергетичних ресурсів.

2. Енергоаудит

2. Енергоаудит

Завдання енергоаудиту [6, 11]:

- виявити джерела нераціональних енерговитрат і невиправданих втрат енергії;

- розробити на основі техніко-економічного аналізу рекомендації по їх ліквідації, запропонувати програму по економії енергоресурсів і раціонального енерговикористання, запропонувати черговість реалізації пропонованих заходів з урахуванням обсягів витрат і строків окупності.

При проведенні енергетичного обстеження підприємств електричних мереж (ПЕМ) аудиторами розглядаються наступні питання:

- ознайомлення з організацією роботи ПЕС і енергозбуту з обліку, розрахунку та звітності по Тре і комерційних втрат;

- стан розрахункового і технічного обліку електроенергії в ПЕС і його відповідність вимогам;

- результати перевірки вимірювальних ланцюгів трансформатора струму і напруги на відповідність нормативним вимогам;

- організація роботи енергозбуту зі споживачами щодо виявлення безоблікового електроспоживання, зниження абонентської заборгованості, підвищення компенсації реактивної потужності;

- оцінка балансів активної і реактивної потужності характерними режимами;

- аналіз обмежень, що перешкоджають реалізації режимів і найменшими Тре;

- організація роботи з аналізу балансів електроенергії на підстанціях;

- аналіз причин зміни структури, методи та програми Тре;

- порядок формування планів і звітів про виконання заходів щодо зниження Тре і втрат електроенергії.

Загальні положення та принципи нормування Тре.

Для нормування Тре використовують такі поняття:

- норматив технологічних витрат електроенергії - сума всіх складових технологічних витрат, розрахованих за єдиною для всіх енергосистем методик при нормальних режимах роботи електричної мережі в планованому періоді;

- нормативний метод розрахунку Тре - метод з найменшою точністю розрахунку, застосування якого допустимо для мереж і обладнання даного напруги;

- нормативна характеристика технологічних витрат електроенергії - залежність нормативу технологічних витрат електроенергії від структурних складових надходження і відпуску електроенергії з мережі.

В норматив технологічних витрат електроенергії повинні включатися:

- втрати холостого ходу в трансформаторах, батареях статичних конденсаторів і статичних компенсаторів, шунтуючих реакторах, синхронних компенсатори і генераторах, що працюють в режимі синхронних компенсаторів;

- втрати на корону в лініях;

- витрата електроенергії на власні потреби підстанції;

- інші обгрунтовані і документально підтверджені умовно-постійні витрати електроенергії;

- навантажувальні змінні втрати в електричних мережах;

- втрати в зв'язку з похибками приладів обліку електроенергії.

Енергетична система - динамічно розвивається складна структура, де з року в рік відбуваються структурні і організаційні зміни, які іноді радикально змінюють експлуатаційні умови і техніко-економічні показники, а в результаті можуть і змінюватися нормативи. Основними причинами можуть бути:

- підключення до електромереж нових об'єктів і великих споживачів електроенергії;

- будівництво та реконструкція мереж, станцій і підстанцій;

- різке зростання споживання електроенергії в регіоні;

- облік нових раніше неврахованих складових втрат.

За результатами енергетичного обстеження та розрахунку технологічних витрат енергії формується основні показники нормативів складових Тре за окремими класами напруги електричних систем енергосистем.

Основними напрямками державного регулювання в сфері енергозбереження та підвищення енергоефективності є [6]:

1) стимулювання енергозбереження та підвищення енергоефективності, включаючи використання енергозберігаючих обладнань і матеріалів;

2) організаціяучета вироблених, переданих і споживаних енергетичних ресурсів;

3) пропаганда економічних, екологічних і соціальних переваг ефективного використання енергетичних ресурсів, підвищення громадського освітнього рівня у цій сфері;

4) здійснення заходів державного контролю та нагляду за ефективним і раціональним використанням енергетичних ресурсів;

5) здійснення збалансованої тарифної політики і ціноутворення в галузі виробництва і споживання енергетичних ресурсів з урахуванням державних інтересів щодо ефективного використання енергетичних ресурсів;

6) введення обмеження щодо обігу продукції з низькою енергоефективністю;

7) введення вимог по енергоефективності для будівель, будов, споруд і побутового енергоспоживаючого обладнання;

8) встановлення заходів відповідальності за недотримання законодавства в сфері енергозбереження та підвищення енергоефективності.

Проведення енергоаудиту [1]:

1) Правом на заняття діяльністю з проведення енергоаудиту мають фізичні та юридичні особи, які отримали свідоцтво акредитації по даному виду діяльності.

2) Енергоаудит здійснюється за рахунок коштів особи, що звернулася (замовника) на підставі договору, укладеного відповідно до законодавства Республіки Казахстан.

3) За результатами проведеного енергоаудиту складається експертний висновок з енергозбереження та підвищення енергоефективності.

Висновок видаються на фірмовому бланку особи, яка здійснювала енергоаудит.

4) Суб'єкти державного енергетичного реєстру, державні установи та суб'єкти квазідержавного сектора проходять обов'язковий енергоаудит не рідше одного разу кожні п'ять років.

5) Суб'єкти державного енергетичного реєстру, державні установи та суб'єкти квазідержавного сектора зобов'язані протягом трьох років з дня введення в дію цього Закону отримати експертний висновок за результатами проведення енергоаудиту.