Лекція 9. Електромагнітна сумісність і вплив на неї якості електричної енергії

3. Норми і стандарти електромагнітної сумісності

3. Норми і стандарти електромагнітної сумісності

Існує велика кількість норм і вимог, що відносяться до забезпечення електромагнітної сумісності обладнання. Вони підрозділяються на норми, що регламентують характеристики вимірювального обладнання, параметри тестових систем і методику вимірювань перешкод різної природи. Визначаючи методику випробувань електричних пристроїв на електромагнітну сумісність, ці норми встановлюють критерії, на підставі яких може бути зроблений висновок, що випробовувані пристрої задовольняють вимогам ЕMC.

Робота по стандартизації вимог щодо електромагнітної сумісності ведеться на міжнародному, європейському та національних рівнях. На світовому рівні основне навантаження несуть на собі ISO (Міжнародна організація по стандартизації) і IEC (Міжнародна електротехнічна комісія, МЕК), підрозділом якої є CISPR (International Special Committee on Radio Interference - Міжнародний спеціальний комітет по боротьбі з радіоперешкодами). На європейському рівні цю роботу здійснюють CEN (Європейський комітет зі стандартизації) і CENELEC (Європейський комітет з електротехнічних стандартів), а також ETSI (Європейський інститут по стандартизації в галузі телекомунікацій).

Напівпровідникові інтегральні мікросхеми є відносно новим об'єктом EMC-стандартизації, що вимагає введення особливих обов'язковими вимогами щодо сумісності виключно до цих приладів. Вимоги електромагнітної сумісності для них приблизно ті ж, що і для інших пристроїв і компонентів, проте як індивідуальні компоненти ІС рідко використовуються виключно в одній області застосування. В даний час МЕК розроблено дві групи нормативів, стандартизуючих методики вимірювання випромінюваних перешкод (стандарт IEC 61967) і завадостійкості ІС (стандарт IEC 62132).